Мета: сформувати в учнів
уявлення про військові дії на українських
Землях з квітня по грудень 1920 року; дослідити долю Нестора
Махна, його військово-політичну діяльність; розвивати логіч-
не мислення, вміння аналізувати, узагальнювати матеріал ,
самостійно робити висновки; формувати в кожного учня
власну оцінку подій, що вивчаються; удосконалювати вміння
роботи з історичною картою, додатковою літературою,
історичними джерелами, літературними твори;
формувати національну самосвідомість, повагу до подій
вітчизняної історії та людей, які їх пережили.
Тип уроку: нестандартний.
Форма уроку: інтегрований
(історія України та українська література).
Обладнання:
1.Виставка літератури про
Нестора Махна.
2. Художній фільм «Девять
жизней Нестора Махно»
3. Хрестоматия по истории
СССР. 1917-1945.- М.- 1991.
4. Турченко Ф.Г. Новітня
історія України. Частина перша. 1914-1939 Підруч. для 10-го класу.
5. Атлас « Історія України. 10 клас».
6. Контурні карти.
7. Фотографії П.Врангеля, М.Фрунзе, Н.Махно.
Література:
1. Волковинський В.М. Нестор Махно: проти усіх влад
і режимів.Сто-
рінки історії України: ХХ
століття: Посібн. Для вчителя / За ред. Кульчицького С.В.-К.-1992.- С.236-255.
2. Гончар О. Собор. К.-
1989. – С. – 174-187.
3. Підмогильний В.П.
«Третя революція». Місто. Роман, оповідання.
4. Субтельний О. Україна:
історія. К.- 1993.- С. 443- 444.
5. Яр Славутий. Нестор
Махно. Хрестоматія з історії Дніпропетровщини: Навч. посібник для 5-11 класів
загальноосвітньої школи. -
6. Історія України. Навч.
посібник . К.- 2002.- С.-261-269.
Основні поняття:білогвардійці, інтервенція, «кримський
експеремент» Врангеля, терор, махновщина.
Основні події та дати :
6 червня 1920 р. –наступ військ білогвардійців у Приазов`ї;
28
жовтня – 11листопада – Перекопсько- Чонгарська операція та
прорив
Червоної Армії до Криму;
7-9
листопада 1920 р. – штурм Перекопа;
кінець 1920 р. – каральні акції більшовиків проти махновців.
Рекомендації щодо
підготовки до уроку.
Учитель заздалегідь повідомляє учнів про даний урок, його тему та зміст,
ділить клас на групи, кожна отримує індивідуальне завдання. Учитель допомагає у
підготовці: надає список літератури, дає рекомендації по складанню плану
роботи, основних запитань. Незадовго до уроку вчитель прослуховує учнів,
виправляє недоліки. Для нашого уроку ми клас поділили на сім груп:
1. Дослідники – працюють із письмовими джерелами ,
шукаючи у них відповіді на поставлені питання.
2.Історики – повідомляють про події, що відбулися
в даний час.
3. Архівісти – підтверджують почуте документами.
4. Літератори – доповнюють відповіді та свідчення
уривками з літературних творів.
5. Фольклористи – наводять приклади усної народної
творчості, які стосуються даної теми.
6. Біографи – інформують про основні події із
життя героїв уроку.
7.Фотокореспонденти – готують фото матеріал і фото виставку.
Х І Д У Р О К У
Епіграфи уроку: Ой, яблучко, куди котишся?
До Махна попадеш – не воротишся...
Нар. творчість
«... анархізм в особі революційних махнов-
ців
творить третю революцію»
В.Підмогильний. «Третя революція»
Ти знов стоїш переді мною,
В
поему просишся, Махно.
В.Сосюра
ПЛАН
1.Нестор Махно –
біографічні відомості.
2. Гуляйполе – маленький
червоний Петроград.
3.Переговори між Махном і
Петлюрою.
4. Угоди між махновцями і радянською владою.
5. Поразка армії Врангеля
в Криму.
6.Ліквідація махновщини.
7. «Я за кордоном...»
І. Створення позитивно-емоційної
атмосфери уроку.
ІІ. Перевірка домашнього
завдання.
1. Метод незакінченого речення:
- УНР підписало з Польщею Варшавський договір тому,
що ...
- Варшавську угоду критикували ...
- При підписані Варшавського договору враховувалися
інтереси ...
- З`явившись у Галичині, більшовики проголосили... і утворили...
- Більшість населення до окупаційної влади
ставилося ...
- На польській території рештки української армії
були ...
- Згідно Ризького договору до Польщі відійшли ...
- Другим зимовим походом закінчилася збройна
боротьба військ...
2. Показати на карті і
відзначити на контурній карті землі, що відійшли до Польщі за Ризьким договором.
ІІІ. Актуалізація знань.
1. Хронологічний диктант.
Травень 1919 р. – (виступ
отамана М.Григор`єва)
5 серпня 1919 р. – (наказ
Н.Махна про створення Революційної Повстанської армії України (махновців)
Червень- листопад 1919 р.
– (період денікінщини в Україні)
27 вересня 1919 р. –
вирішальний бій між денікінцями і махновцями)
11 жовтня 1919 р. –
(контрнаступ більшовицьких військ проти армії Денікіна)
2. Згадайте:
- Чому режим Денікіна
зазнав краху?
- Де перебували залишки
білогвардійських військ у 1920 році?
ІV. Повідомлення теми і
мети уроку, їх мотивація.
V.
Робота над темою уроку.
Учитель історії. Перед вами портрет яскравої і
своєрідної особистості, яка протягом 1917-1921 років очолювала значні селянські
маси півдня України, він воював практично з усіма владами та режимами, які
існували в той час. Його називали «батьком», а в історії він відомий під іменем
Нестора Махна.
Літератори.
Вірш Яра Славутича
«Нестор Махно».
Не крик гайвороння, не
клекіт шулік –
Лунає ланами отаманів
крик.
Дуднить Приозів`я і Гумань гуде –
Отаман зухвалу ватагу
веде.
За ким же погоня? Хто
ворог йому?
Кому катування і кулі
кому?
Червоний чи білий, чи
жовтоблакить –
Пекти нагаями і нагло
добить!
І стогнуть степи і ридає
земля –
Батько гуля.
І зойк матерів, і квиління дітей,
І
чвальні походи потьмарних смертей,
І спалах полів за повсталим селом
І жахів зіниць під навислим чолом,
І
патлів потік, що на плечі спада,
І вилиць крутих непокора тверда
Що душі нуртує і палить серця,
Що брата на брата жене без кінця,-
Нелюдське прокляття, і зветься воно –
Нестор Махно!
Учитель літератури. Махно, безперечно, був
видатним селянським ватажком. Його ім`я привертало увагу багатьох письменників, поетів,
кінематографів, художників і навіть співаків. Притягальну силу «батька» для
літераторів спробував пояснити В.Сосюра. У 20-х роках він написав присвячену
йому поему, яка, як зазначав поет, «давно пропала в сумних архівах ДПУ»
Беручись за новий твір «Розстріляне безсмертя», В.Сосюра наголошував: «Ти знов
стоїш переді мною, в поему просишся, Махно». Про «батька» писали
О.Толстой, В.Винниченко, В.Короленко, О.Гончар та багато інших.
Учитель історії. Одні називали його
«катом буржуазії і доброчинцем пролетаріату», інші – «суворим, нещадним
деспотом, убивцею й погромником, якого не бачив світ».
Сьогодні на уроці, досліджуючи життєвий і бойовий шлях Нестора Махна,
спробуємо дати відповідь на питання: «Ким був Нестор Махно: легендарним
ватажком повстанського руху в Україні чи політичним авантюристом?»
Біографи.. (повідомляють
біографічні відомості про Н.Махна до 1917 року)
26 жовтня 1888 р. у Івана Родіоновича Махна і його дружини Явдохи Матвіївни
народився п`ятий син – Нестор. Із
дитинства Нестор, у якого дуже рано помер батько, оточувала злиденність. Змалку
йому довелося тяжко працювати на місцевих поміщиків та колоністів. Єдиною
втіхою було навчання у 2-й Гуляйпільській початковій школі, куди він ходив дві
зими. Бунтарем Махно став дуже рано. Він люто ненавидів своїх хазяйнів, не лише
постійно сперечався з ними, а й прагнув завдати їм усяких збитків. Тому хлопець
ніде довго не тримався на роботі: ні в малярній майстерні, ні в купецькій
лавці, ні на сезонних роботах в орендарів.
Уже підлітком Махно прославився на все село. Він був злим, упертим,,
відчайдушно сміливим. З-поміж своїх ровесників виділявся хворобливим
честолюбством, прагненням постійно бути в центрі усіх гучних подій.
Не дивно, що в період першої російської революції Махно нестримно рвався до
боротьби. Його абсолютно не цікавили тоді цілі, мета боротьби, а полонила
тільки її романтика.
Спочатку Махно пристав до меншовиків, але дізнавшись, що в Гуляйполі почала
діяти анархістська організація – «Спілка бідних хліборобів», зажадав всупити до
неї.
Архівісти.
Як свідчать жандармські документи, ця організація діяла з 5 вересня 1906 р. по
9 липня 1908 р. і займалася в основному експропріяціями (примусове позбавлення
власності), грабуючи переважно багатіїв. а також вчиняючи напади на банки.
Дослідник.
Експропріатори, як згадував один із ватажків В.Антоні, були дуже далекими від
ідей анархізму і читали будь-яку літературу, де зустрічалися слова «революція»,
«соціалізм».
Біограф. Спочатку керівники
організації відмовили Махнові, але настирний хлопець вистежив їх , коли ті йшли
на операцію і заявив: «Або візьміть із собою. або убийте на місці».Трапилося це
14 жовтня 1906 р. тоді він уперше взяв участь у нападі на місцевого торговця
І.Брука. Махно і не гадав, що може поплатися за це головою.
Потрапив Махно до рук поліції через стрілянину вночі 27 серпня 1907 р., на
допитах тримався стійко, з гідністю, не перекладав вини на інших.
Із 22 по 26 березня 1910 р. в Катеринославі Одеський військово- окружний суд
розглядав справу гуляйпільських анархістів. Н.Махнові був винесений суворий
вирок – смертна кара через повішення. Однак як неповнолітньому (зав- дяки
плутанині в даті народження Махнові на момент винесення вироку ще не виповнилося
21 рік) , вона була замінена за розпорядженням Столипіна на довічну каторгу.
Сам же він вважав , що врятувала його мати, яка написала листа імператриці.
Масивні залізні двері Бутирки зачинилися за Махном 4 серпня 1911 р. і
відкрилися лише після повалення самодержавства. Тюрма справила великий вплив на
формування поглядів Махна. Анархіст Петро Аршинов став духовним наставником
майбутнього «батька», дав перші уроки теорії анархізму.
Дослідник. У працях про Махна, які
вийшли на Заході, одні автори стверджують, що перебування в Бутирці викувало з
нього незламного анархіста, другі – зробило надзвичайно жорстоким, треті –
русифікувало його, і він потім, забувши рідну мову і будучи на багато
років відірваним від України, без особливих емоцій ставився до «національного
питання» та «проблем української державності» .
Перегляд фрагментів із
кінофільму « Девять жизней Нестора Махно».
Біограф. Після повалення
самодержавства Махно вийшов на волю і 23 березня 1917 р. повернувся до
Гуляйполя. Він відразу ж включився в боротьбу за обрання його практично в
усі органи влади, які створювалися в селі, в окрузі. Крім цього , Махно
створив і очолив із колишніх експропріаторів і молоді військо, так звану «чорну
гвардію».
Літератор. « Знаєш, вони такі
прості... Зовсім не такі страшні, як казали... Прості хлопці. Взяли гроші – так
усі ж беруть. Погрозились убити – так це всі так. А не грабували».
В.Підмогильний
«Третя революція»
Дослідник. Людина смілива, рішуча
і жорстока, Махно невдовзі став справжнім гуляйпільським диктатором, який не
визнавав влади ні Тимчасового уряду, ні Центральної Ради. Не дивлячись на
обмаль вільного часу, Махно розшукав у поліцейських архівах прізвища тих, хто
свого часу видав поліції членів «Спілки бідних хліборобів», і жорстоко з ними
розправився. Цим самим продемонстрував усім членам «чорної гвардії», що їх
чекає у разі зради або спроби вийти з її рядів.
Літератор. У Гуляйполі діти у
війну бавляться, на толоці соняшничинням воюють, вчительки скаржаться Махнові,
що хлопчика одного , якому випало бути «офіцером», трохи на смерть не задушили,
вішаючи на гойдалці... Веселиться Гуляйполе, справляє медовий місяць своєї
свободи. Всюди гармонії роздираються, сиплять «Яблучко» з переборами, дівчата в
стрічках танцюють із чубатими повстанцями. А тоді проводжають:
- Куди ж ви йдете?
- Тюрми підем розвалювати, церкви... Дзвони
позвозимо з усіх степів у Гуляйполе... ото як задзвоним! Вся Україна почує.
Пірати степів, розкудлані
сини анархії, сини всесвітньої волі, як вони слухали свого патлатого ватажка,
яку відданість несли йому! «Рідних батька-матір рішу, коли отаман накаже!» -
таких збирав, такі ставали в нього командирами. Терорист з пелюшок, смертник, каторжник,
якому волю дала революція, він повернувся від каторжанської тачки на
гуляйпільське роздолля, з`явився в степах в ореолі своєї легендарності. Чубате,
розхристане військо вбачало в ньому свого кумира.
О.Гончар «Собор».
Біограф. До жовтневого
перевороту Махно віднісся прихильно. При підтримці селянства громив поміщицькі
маєтки і вже в серпні 1917 зміг поділити землю між селянами. Саме тоді Махно
вів боротьбу проти прибічників Центральної Ради, в якій вбачав серйозного
суперника.
Історик.
Успіхи загону Махна були менш гучними, ніж війська «анархістської Жанни д`Арк»
- Марії Никифорової. Слід зазначити, що якщо П.Аршинов був духовним наставником
Махна, то практичні уроки йому дала М.Никифорова. Вона розганяла місцеві Ради,
проводила конфіскації, розстрілювала непокірних. Невдовзі Махно затьмарив своїх
учителів.
Фольклорист. Своє ставлення до
подвигів Махна народ відтворив у пісні.
Ой,
яблучко,
Куда котишся?
До Махна попадеш
Не воротишся.
Ох,
яблучко,
Куди
котишся?..
Попедешся в руки нам –
Не
воротишся.
Ех,
яблучко із листочками,
Іде
батько Махно із синочками.
Біограф. Під час наступу весною
1918 р. австро-німецьких військ Махно не зміг організувати відсіч ворогові і
змушений був тікати з Гуляйполя. Після митарств він дістається до Москви, де
П.Аршинов влаштовує йому зустріч із патріархом анархізму П.Кропоткіним, який
залишив теплий слід у його серці. У Москві Махно мав бесіду з Леніним, слухав
промови Свердлова, Бухаріна, Троцького, Затонського. Повернувшись в Україну,
Махно думав боротися з кайзерською армією та гетьманцями терором, погрожував
вбити Скоропадського. Махно опиняється в епіцентрі подій.
Робота з
контурною картою. Заштрихуйте ройони дії загонів Н.Махна.
Історик. За неповними
підрахунками, Махно на чолі свого загону здійснив 118 нападів на окупантів. Ім`я Махна стало широко
популярним на півдні України, а селяни восени 1918 року, після визволення
повстанцями с. Дібровки, присвоїли йому почесне ім`я «батько».
Біограф. У листопаді –
грудні 1918 р. знову схрестилися шляхи Махна і Петлюри. Головний отаман військ
Директорії намагався переманити Махна на свій бік. Махно пішов на це,
насампере, щоб отримати зброю і боєприпаси. 15 грудня він уклав угоду, згідно з
якою Петлюра забезпечував його зброєю, боєприпасами, а взамін Махно погодився
на проведення мобілізації селян до армії Директорії в Гуляйпольському районі.
Однак цей альянс існував практично кілька днів.
- Чому Махно не
довіряв Директорії?
Архівіст. Судячи з спогадів В.Винниченка, Директорія мала неясне
уявлення про Махна і кінцеву мету його боротьби. Голова Директорії писав: «Неможливо
з певністю сказати нічого нового про таку відому постать у повстанському
рухові, як Махно. З оповідань одних – він ідейний анархіст, свідомий українець.
З романтичним устроєм свого війська, на зразок запорозького, з оповідіань
других – це просто бандит, безпринципний антиукраїнець».
Історик. Уперше Махно звернувся за допомогою до
радянської влади на початку 1918 р. О.Беленкевич, начальник південних резервних
радянських військ, надав Махнові допомогу зброєю та боєприпасами, якою той не
встиг скористатися. У грудні 1918 р. Махно знову виступає на боці радянської
влади. Катеринославська організація КП(б)У запросила через обмаль власних сил в
союзники повстанців Махна для боротьби з петлюрівцями. «Батько» погодився ,
оскільки плекав надію дістати на катеринославських арсеналах зброю.
Літератор. «Готель «Асторія» з
золотими візерунками на червоних мурах, постійний штаб усім переможцям над
містом, і тепер виконував свою звичну роль. Його кімнати байдуже приймали нову
владу, його льох бачив усяких в`язнів, прапор на даховому шпилі покірно зміняв свої кольори. Тепер
він був чорний, пишно хвилюючи на вітрі темрявні бганки із золотими літерами:
«Живи, анархізме».
Махно був у будинкові, але в льоху. Там зібрано арештованих. Махно по черзі
підходив до кожного й хрипко питав:
- Тебе за що?
Двадцять сьомого
спитавши, він повернувся й хутко вийшов. Він був і зник, як примара.
На сходах його наздогнав начальник контррозвідки, чорноволосий легінь – Льовка
Задов. Він гукнув:
- Так што ж із ними?
Махно, не спинившись,
уривчасто відповів:
- Пострілять і
край.»
В.Підмогильний «Третя революція»
Дослідник. Бої за Катеринослав
переконливо довели, що війська Махна здатні лише для партизанських дій, а також
показали неспроможність його самого як воєначальника регулярних військ. Проте з
боїв за місто Махно виніс для себе певні уроки. Він зрозумів, що в умовах
протиборства двох великих сил найоптимальніше бути самостійною «третьою силою».
Однак низька дисципліна у махновському війську давалася взнаки. Багато
командирів, не дивлячись на накази Махна, займалися грабунками і розбоєм.
Літератор . « Того самого дня викинуто по місту врочисті об`яви:
Громадяни!
Переможне військо революційних повстанців (махновців) України звільнило вас від
ненависної влади золотопогонників. Ваш спокій і добробут охороняє пильне око
революційного повстанця. До порядку, громадяни, до мирної творчої праці!
Військо революційних повстанців (махновців) прийшло не панувати над вами, а
назавсігди звільнити від усякої влади. Геть владу й державу! Живи всесвітня
революція! Живи , анархізме!
А на другий день вийшов уже й орган штабу – «Шлях до волі». Велику передову дав
товариш Волін, зверхній ідеолог при штабі Махна, так званий «Ленін від
анархізму».
Він писав, що анархізм в особі революційних махновців творить третю
революцію. Перша революція скинула царя, друга – капіталізм, але тій, другій,
не стало сили знищити владу взагалі. Більшовики-комуністи споруджують нову
державу, оплутують громадську свободу гидким павутинням примусу. І от прийшли
махновці, щоб пкласти кінець усякому примусові й неволі. Сталася третя
революція, що проти неї бліднуть усі дотеперешні пориви й досягнення людськості.
Розгорнуто нову сторінку історії, покладено міцні підвалини нового
життя».
В.Підмогильний «Третя революція»
Перегляд фрагментів із кінофільма «Девять жизней Нестора Махно».
Літератор. «Хлопці почали гуляти.
З тачанок скинули кулемети, і вони поволі, від будинку до будинку переїздивши,
сповнялися рухомим майном, найбільше одежею. Її махновці любили. Вона вабила їх
незвичайним своїм кроєм, своєю притаманністю панству. Брудні, веселі, чубаті
хлопці натягали на чоботи європейські штани, а на кремезні плечі – піджаки й
візитки. Жадоба колекціонерів охоплювала їх, на костюм вони одягали ще
костюм, зневажаючи розміри, а поверх, наопашки брали м`які кожухи й жіночі
ротонди.
Ще вони любили золото й срібло, бо воно дає хвилини щастя й владу над людьми.
Їхні пальці ясніли десятками каблучок, до нагаїв вони чіпляли годинники й
ланцюжки. Килимами й сибірськими хустками вони кульбачили коні, мов східні
володарі перед походом. А все інше складали жужмом на тачанки.
За яких дві години велике грабування почало обертатися на звичайну працю й
мирне видовисько».
В.Підмогильний «Третя революція»
Біограф. Характерною рисою Махна
було те, що він постійно вчився. Він досяг неабияких успіхів, зокрема у
військовій справі: чудово володів револьвером, влучно вів кулеметний вогонь,
вправно стріляв із гармати. Махно активно воював проти режиму Скоропадського, кайзерівських
окупантів, з військами УНР, білогвардійцями. І цього було цілком достатньо ,
щоб керівні діячі більшовицької партії зарахували його до числа рішучих борців
із контрреволюцією.
Історик. На початку осені 1919 р. більшість
території України опинилася під владою генерала А.Денікіна. найважливішу роль у
розгромі денікінського тилу відіграли загони Н.Махна. Це був період апофеозу
махновщини.
Літератор.
«Д.Яворницький в сумовитій роздумі дивився на Махна. «Ти людина-легенда, чому ж
діла твої такі чорні? Чому жадоба руйнацтва така дужа, така могутня в тобі? Чи
світ іде до того? До того, що на сцену виступають тільки двоє: Руйнач і
Будівник...Але знати б тобі: зайнятий руйнуванням неминуче деградує...»
О.Гончар «Собор».
Архівіст.У серпні – вересні штаб
командувача групи військ Новоросії генерала Шелінга інформував ставку Денікіна
: «Отже, з групою Махна
доводиться рахуватися як із серйозним противником, що не має тилу, відмінно
споряджений, переважає нас чисельністю й зовсім не чутливий до наших обходів...»
Історик. Не дивлячись на
допомогу Махна в боротьбі проти Денікіна, частини РСЧА проводили наступальні
дії проти армії Махна. Денікінська армія скористалася цим взимку 1920 року і
зосередилася в Криму, зачаївшись за його перешийками.
Біограф. На початку 1920 р. «батько» захворів на тиф, а військо його
тануло. Дзержинський і Раковський у зверненні до селян Катеринославщини
відкритим текстом пропонували шляхом терорестичного акту ліквідувати Махна, але
його популярність була настільки великою, що серед селян не знайшлося охочих.
Історик. 4 квітня 1920 р. П.Врангель заступив А.Денікіна на посту
головнокомандувача збройних сил півдня Росії. Він не лише реорганізував білу
армію та повернув їй боєздатність, а й заходився міняти політичний курс свого
попередника . Свою стратегію він так визначив в одному інтерв`ю: « Не тріумфальним походом на Москву
можна визволити Росію, а створенням хоча б на клапті російської землі такого
порядку й таких умов життя, які б привертали усі думи й сили народу, що стогне
під червоним гнітом».
Наріжним каменем своєї платформи він вважав нормалізацію стосунків із
селянством шляхом проведення радикальної аграрної реформи. Але не стався
масовий прихід селян у білу армію. Осінній наступ «чорного барона» в 1920 р. на
так званий «махновський район» викликав невдоволення селянства.
Махнові нічого не лишалося, як піти на чергову угоду з радянською владою. Вона
була підписана 2 жовтня 1920 р. у Старобільську між представниками командування
Південного фронту та Революційно-Повстанської армії України (махновців).
Робота з контурною картою.
- Вкажіть стрілками
напрям наступу Російської армії барона Врангеля у червні- жовтні 1920 р.
- Вкажіть місце
укладення угоди між командуванням ЧА та Н.Махном про спільну боротьбу з
Врангелем .
Літератор. «
Кабінет ватажка революційних повстанців, батька Нестора Махна, не подібний був
до кабінетів інших великих людей. Там не було м`яких меблів, канап, люстр, столів до письма й
обкладинок з ділами.
Він почував, що всі лізуть до нього, як воші, липнуть , щоб посмоктати з його
перемог, щоб навернути його на своє. Він знав, що його оточують всілякі шпики –
комуністичні, петлюрівські, лівоесерські. Він бачив їх наскрізь, ненавидів їхні
підступи й невиразні натяки. Кожне слово їхнє було замахом на нього, а він
хотів бути тільки собою.
- Мене ніхто не понімає, - прошепотів він.
Глибокий сум огортав
його. Нікому незнані струмки розливались у батьковій душі.
За вікном,
заквітчаним жовтавим блиском осіннього сонця, лежало підвладне йому місто.
Підвладне – він відчув це й посміхнувся. І нащо ховати від себе, що він
великий? Це місто будоване століттями , а в кінці століть прийшов він і
може знищити його чи залишити. І хіба ім`я його не котиться степами, несучи жах, руїну і разом давню
свіжину землі? Хіба не поставлено його міцно на прапорах і не накреслено на
вічних сторінках історії?
Велич огортала його. Нестір випростувався, вищав, обличчя йому овівав солодкий
легіт самозакохання. Порив могутньої волі обійняв його».
В.Підмогильний «Третя революція»
- Чи справді Махно був самотнім?
- Чого прагнув «батько»?
- Що збігається, а що ні в зображені Махна
митцями та істориками?
Архівіст. Про цю угоду махновська
газета «Путь к свободе» писала : «Мы всегда были и будем идейными непримиримыми
врагами партии коммунистов-большевиков.Мы никогда не признавали никакую власть,
и в даном случаи не можем признать Советскую власть. Подчеркиваем, что не
следует спутывать военный контакт, являющийся следствием грозящей
революции опасности, с каким-то переходом, «слиянием» и признанием Советской
власти, что не могло быть и не будет» .
- У чому суть угоди між мановцями і радянською
владою?
Біограф. Особистої участі в
поході проти Врангеля «батько» не брав, бо 28 серпня в одному з боїв під
Старобільськом був тяжко поранений в ногу і лікувався після підписання угоди в
одному з радянських госпіталів, а потім перебрався до Гуляйполя.
Мріям Махна так і не судилося збутися. Розгромивши Врангеля, командуючий
Південним фронтом Фрунзе у листопаді віддав наказ про ліквідацію махновщини.
Робота з контурною картою. Вкажіть місця, де частини Червоної Армії намагалися оточити
і знищити загони Н.Махна (осінь 1920 р.)
Архівіст. У наказі М.Фрунзе військам
зазначалося: «З махновщиною
треба покінчити за три заходи. Всім частинам діяти сміливо, рішуче та без жалю.
У найкоротший строк усі бандитські ватаги повинні бути знищені, а вся зброя з
рук куркулів вилучена».
Історик.
План М.Фрунзе полягав у тому, щоб під виглядом передислокації окремих частин
оточити махновські угруповання в Криму та Гуляйполі, а відтак знищити їх.
Приводом для розгортання воєнних дій проти махновців червоне командування
оголосило , що ті порушили воєнно-політичні угоди і звинуватило Махна в
небажанні перекинути свою армію на Кавказ.
26 листопада 1920 р. радянські війська оточили Гуляйполе, однак покінчити з
Махном одним ударом не вдалося. Вирвавшись із пастки, він почав багатомісячну
виснажливу і відчайдушну боротьбу проти радянської влади. Ця боротьба виявилася
набагато важчою й складнішою, ніж тоді, коли він був «третьою силою».
Для ліквідації махновщини більшовики доклали багато зусиль. Цією справою займалися
Раковський, Фрунзе, Петровський, Затонський, Косіор, Скрипник та інші.
Дослідник. Об`єктивно у 1921 р. Махно
був приречений. Поєднуючи політичні і військові заходи, радянська влада
ліквідувала соціальну основу , яка живила махновщину, спрямувала проти
селянського «батька» бідарів, що само по собі позбавило сенсу його боротьби.
Перегляд
фрагментів із кінофільма «Девять жизней Нестора Махно».
Біограф. Уранці 28 серпня
1921 р. Махно з 78 своїми відданими бійцями з боєм перейшов кордон із Румунією.
Коли він уперше побачив свою батьківщину з чужого боку, то з величезним
полегшенням зітхнув: «Я за кордоном...».
В.Підмогильний
«Третя революція»
Робота з контурною картою.
Вкажіть місце переходу залишків махновських загонів на територію Румунії 28
серпня 1921 р.
Біограф. Румунський уряд
дозволив Махнові, його дружині та найближчим прибічникам проживати в Бухаресті.
Згодом вони перебралися до Польщі. Уряд УРСС неодноразово вимагав передати
«батька» радянському правосуддю. З 27 листопада по 1 грудня 1923 р. у Варшаві
відбувся суд, який виправдав Махна, виходячи з його показань, що саме він
врятував Польщу в 1920 р.: по-перше, відмовився передислокувати свою армію на
польський фронт, по-друге, затримав просування 1-ї Кінної армії Будьонного з
Північного Кавказу в район бойових дій із польськими військами.
До 1925 р. Махно жив під наглядом польської поліції. Він робив спробу покінчити
життя самогубством. Після цього він переїхав до Німеччини, а потім до Парижа.
Жив Махно досить бідно, одержуючи матеріальну і моральну підтримку від
різноманітних анархістських організацій. «Батько» став активним пропагандистом
анархізму. Він часто друкувався в «Анархическом вестнике», написав спогади, два
томи яких видав після смерті Волін.
Помер
Махно 25 липня 1934 р. у Парижі. На його похорони з`їхалися анархісти Франції,
Італії, Іспанії та інших країн. Урну з прахом Махна було замуровано у стіні
комунарів на кладовищі Пер-Лашез.
Перегляд фрагментів із кінофільма «Девять жизней Нестора Махно».
VІ.
Підведення підсумків.
Бесіда за запитаннями.
1. Доведіть або спростуйте думку: чи сприяла
діяльність Н.Махна його популярності серед селян.
2. Які риси характеру «батька» вам імпонують?
3. Як ви вважаєте, якби мрії Махна здійснилися, якою
була б Україна?
4. Якби ви були на місці Махна, шоб зробили не так?
Учитель історії.
- На уроці ми простежили життєвий і бойовий шлях
Нестора Махна, заслухали думки різних сторін . І тепер спробуємо відповісти на
питання, яке поставили на початку уроку: «Н.Махно: легендарний ватажок
повстанського руху в Україні чи політичний авантюрист».
Учитель літератури.
- Щоб усі учні могли висловити свою думку,
пропонуємо її вилити на папір у формі есе, якому дамо назву : «Ватажок чи
розбійник».
VІІ.
Домашнє завдання.
1. Опрацювати параграф 36 підручника.
2. Підготувати реферат на одну із тем : «Махно
і махновщина», «М.Фрунзе як воєначальник», «Образ Махна в кінематографії».
3. Зробити підбірку висловлювань про Н.Махна та його
діяльність.
4. Скласти кросворд до вивченої теми.
Немає коментарів:
Дописати коментар