Планування індивідуальних досягнень та відстеження ефективності навчальної праці учасників навчально-виховного процесу

Метою освітньої галузі «Суспільствознавство», що складається з історичного та суспільствознавчого компонентів, є забезпечення розвитку учня як особистості, що керується гуманістичними нормами і цінностями, усвідомлює себе громадянином України та успішно самореалізується в сучасному українському суспільстві.

Світові тенденції розвитку середньої загальної освіти характеризуються переходом від традиційної репродуктивної моделі школи до розвиваючої конструктивної моделі, орієнтованої на результат.

Шкільна історична освіта спрямована не тільки на те, щоб допомогти учням засвоїти систему наукових знань, а й щоб сформувати в них здатність творчо мислити, аргументовано обстоювати власну думку.

Важливими завданнями навчання історії є розвиток в учнів історичного мислення, формування позитивної історичної само ідентифікації, навичок творчої діяльності та вмінь використовувати отриманий досвід на практиці, виховання в молодого покоління особистісних рис громадянина України, загальнолюдських духовних цінностей, демократизму, патріотизму; підготовка учнів до свідомої участі в суспільному житті.

У вивченні історії можна виділити такі моменти:

1.    Психолого-педагогічний супровід, діагностика (анкетування для визначення нахилів).

2.    Рання профілізація (курси за вибором, факультативи, гуртки, предметний тиждень).

3.    Розвиток інтелектуальних здібностей школярів (проекти, написання рефератів, створення кросвордів, квест-тестів, виступи на конференції, творчі роботи, створення сценаріїв).

4.    Науково – дослідницька діяльність учнів у МАН.

5.    Організація і проведення  олімпіад.

6.    Підготовка старшокласників до випускних та вступних іспитів.

7.    Участь школярів  в обласному конкурсі КОЛІЯ.

У практиці діяльності вчителя щодо розвитку історичного мислення досить складно відстежити та оцінити якісний бік процесів формування ключових компетентностей, пов'язаних із суспільствознавством. Тому при визначенні ефективності роботи учня з історії використовую моніторинг, що має у своїй основі системний підхід і дозволяє виявити найбільш результативні форми та методи освітнього процесу, типові недоліки в організації навчальної діяльності учнів, розробити систему корекційних заходів.

Основна мета моніторингу:

1. Визначити рівень та динаміку процесу навчання шляхом порівняння даних за кожним класом від 5-го по 11 -й .

2. Оцінити компетенцію засвоєння знань, порівнюючи результати підсум-кового зрізу та додаткового зрізу по закінченні навчального року.

3. Оцінити рівень росту компетенції учнів.

4. Впроваджувати у навчання інтегративні зв'язки з предметів.

5. Розробити схему дій щодо подолання труднощів у навчанні.

6. Учням, які мають бали високого рівня компетенції, пропонувати творчі роботи.

Завдання моніторингу:

• Неперервне відстеження стану навчального процесу.

• Досягнення мети навчального процесу.

• Існування позитивної динаміки розвитку учнів порівняно з результатами попередніх діагностичних досліджень.

• Передумови для вдосконалення роботи вчителя.

• Відповідність рівня складності навчального матеріалу здібностям учня.

Алгоритм моніторингу рівня навченості історії  включає в себе  

1.    Первинну діагностикау (вивчення потенційних можливостей учнівського колективу)

·  Вивчення рівня сформованості загальнонавчальних та предметно- історичних компетенцій;

·  Вивчення навчально-методичної та матеріальної бази для забезпечення оптимальних умов індивідуального розвитку школярів;

·  Вивчення можливостей використання позашкільних елементів освітнього простору з метою сприяння розширення освітнього простору учня у вивчені історії.

2.     Аналіз результатів діагностики за напрямками

·  Визначення рівня сформованості ключових компетентностей учнів із урахуванням вікових особливостей та вимог держстандарту до історичної освіти;

·  Визначення основних критеріїв (показників), за якими буде відстежуватися рівень сформованості ключових компетентностей.

·  Визначення провідних напрямків діяльності вчителя, щодо усунення  типових помилок в освітній діяльності учня (пріоритетність у формуванні компетентностей);

·  Визначення необхідних елементів позашкільного освітнього простору, можливості яких можна використати для реалізації  вимог державного стандарту.

3.                      Розробку заходів корекційної програми щодо усунення типових помилок

· Розробка корекційної програми за класами, за індивідуальним принципом.

· Визначення "групи ризику” учнів із метою створення спеціального дидактичного комплексу для сприяння підвищенню навчальних досягнень учнів.

· Визначення форм, методів, технологій роботи з учнями.

· Розробка системи відстеження динаміки рівня сформованості ключових компетенцій.

· Взаємодія з позашкільними елементами освітнього простору (створення програми роботи з батьками, громадськими організаціями, державними установами, закладами культури та позашкільної освіти).

4.     Реалізацію визначених заходів

· Поурочний, тематичний моніторинг рівня сформованості ключових компетенцій, передбачених чинною програмою;

· Моніторинг якості реалізації визначених заходів із метою поглиблення корекційної роботи.

5.     Аналіз результатів заходів

· Визначення інструментарію аналізу якості реалізації заходів;

· Визначення позитивних та негативних результатів реалізації заходів

6.     Вторинну діагностику

7.     Аналіз результатів, прогноз, корекцію

  

  Які ж функції моніторингу?

   Опрацювавши відповідну літературу, проаналізувавши різні думки науковців, виділила такі  функції моніторингу:

Інформаційна  − створює вірогідний масив інформації щодо якості освіти.

Діагностична  − фіксує реальний стан якості освіти.

Прогностична − виявляє стратегію та тактику розвитку освіти в навчальному закладі.

Управлінська  − впливає на мету, зміст та методи управлінської діяльності.

Педагогічна − вибудовує цілісність процесу навчання, виховання та розвитку учнів.

Адаптаційна − мінімізує негативні наслідки сучасної ситуації, що дає можливість створити середовище для розвитку дитини.

Пошуково-дослідницька (активізуюча) – передбачає участь у моніторингу різних суб’єктів навчального процесу. Вона сприяє підвищенню професійної культури, аналізу педагогічної управлінської діяльності.  Дослідницька настанова є основою педагогічної творчості.

Формуюча – впровадження моніторингу в практику роботи школи дозволить більш ефективно здійснювати процес формування особистості. Спираючись на результати моніторингової оцінки, можна підібрати методи й прийоми індивідуального впливу, завдяки чому проблемні аспекти у формуванні особистості учня  постійно перебуватимуть у зоні уваги педагогів.

Корекційна – тісно пов’язана із попередньою функцією. Спрямованість моніторингу на особливості поточних процесів передбачає виявлення і фіксацію не прогнозованих, несподіваних результатів реалізації освітньої роботи. Корекційна функція допоможе усунути негативні моменти у професійному становленні педагога.

Системоутворююча – вимоги науковості будь-якого моніторингу передбачають перш за все організацію і його проведення на основі системного підходу. Освітній моніторинг виступає як складова система, завданням якої є стеження за станом розвитку педагогічного процесу з метою найбільш оптимального вибору цілей і задач, а також засобів і методів їх вирішення.

Прогностична – моніторинг не лише фіксує поточний стан освітнього процесу на заданому часовому проміжку, але й сприяє прогнозуванню подальших тенденцій його розвитку і внесенню відповідних коректив, що створює передумови удосконалення.

Якщо організувати навчальний процес на основі моніторингових досліджень, то:

а) для адміністрації школи:

• розширюються можливості для вивчення рівня професійної майстерності вчителів щодо формування самоосвітньої компетентності учнів, рівня сформованості проектувальних умінь та навичок педагогів, а також для виявлення труднощів щодо проектування навчального середовища на основі моніторингових досліджень;

• підвищуються якість та ефективність управління педагогічним процесом;

б) для педагогів:

•  створюються умови для реалізації творчого потенціалу вчителів, соціальної адаптації педагогів до інноваційного освітнього середовища;

•    підвищується рівень педагогічної культури вчителів;

• збільшуються адаптивні можливості освітньої системи до впровадження 12-бальної системи оцінювання;

в) для учнів:

•  забезпечуються умови для повноцінної самореалізації кожного учня;

•  підвищується рівень самоосвітньої компетентності;

• розширюються можливості соціально-психологічної адаптації учнів до творчого процесу.

Учителі постійно збирають та накопичують інформацію про те, як вчаться їхні учні. Вона потрібна для різних цілей, починаючи з ціле направлених бесід із батьками, закінчуючи визначенням рівня навчальних досягнень учнів. Достовірна інформація впливає також на зміст та  спрямованість педагогічного впливу відповідно до потреб дітей у саморозвитку.

Для спостереження за якістю навченості виділяю такі умови:

1.                      Системність.

2.                      Тривалість за часом.

3.                      Порівняння результатів.

4.                      Об’єктивність результатів.

        При викладанні історії використовуються різні форми оцінювання знань, умінь та навичок учнів, як традиційні (усне опитування, різноманітні письмові роботи), так і порівняно нові – наприклад, тести, що мають певні переваги та недоліки.

До переваг відносяться:

· Технічність процедури тестування.

· Об’єктивність оцінювання.

· Психологічна комфортність для значної частини учнів.

· Здатність виявляти не тільки те, що засвоєно, а й те, що не засвоєно.

· Можливість застосовувати комп’ютерні технології для проведення тестування, перевірки правильності виконання завдань і обробки його результатів.

· Економія часу на забезпечення зворотного зв’язку.

Головний недолік тестів – їхня неефективність у діагностуванні системності та глибини знань, способів діяльності та здатності до самостійності.

Найбільш цінною формою комплексного відстеження та оцінювання індивідуальних  досягнень учнів є  портфоліо.   

        Портфоліо - це спосіб фіксування, накопичення, оцінки і самооцінки особистих досягнень за певний проміжок часу.

 Мета портфоліо: накопичення досягнень, відслідковування навчального прогресу, представлення творчої діяльності і особистісного розвитку за окремий проміжок часу, підвищення ролі самооцінки.

Завдання: проаналізувати і узагальнити свою роботу; відобразити динаміку свого росту; представити досвід своєї роботи найбільш повно і ефективно.

Функції портфоліо: діагностична - фіксує зміни за певний проміжок часу; змістовна - розкриває спектр виконуваних робіт; розвиваюча - забезпечує безперервний процес освіти і самоосвіти; мотиваційна - відзначає результати діяльності; рейтингова - дозволяє виявити кількісні і якісні індивідуальні досягнення.

       На сьогодні всі учні нашої школи мають персональні портфоліо. Вони зберігаються у класного керівника і оформляються в папці – накопичувачі.

Технологія портфоліо має стійкі і довготривалі освітні результати, компенсуючи ефект випадкового успіху чи неуспіху у ситуації іспиту чи тестування. Матеріал збирається не один рік, а протягом всього періоду навчання учня. У майбутньому  планую створити електронне портфоліо  або банк особистих  досягнень учнів, де б накопичувалися дані про інтелектуальний капітал школярів - перемоги в олімпіадах, участь в семінарах, дослідженнях, шкільних конференціях, у різних проектах, позакласних заходах, предметних тижнях тощо. Оскільки школа має власний сайт, то перша спроба уже зроблена: у розділі «Наш блог» розміщено учнівські дослідницькі матеріали з історії рідного краю.

        Оновлення системи освіти значною мірою пов’язане з розробкою та впровадженням у педагогічну практику ефективних технологій розвитку здібностей особистості. Пошукові та дослідницькі проекти – надійний шлях пізнання старшокласниками своїх творчих можливостей, розвитку інтелектуальних здібностей чи професійного самовизначення.

        Дослідницька діяльність - вища форма самоосвітньої історичної діяльності учня. Формування науково-дослідницьких умінь у школярів - процес складний і довготривалий. Він не виникає на порожньому місці і не розвивається сам по собі. Тому поступово і методично формую дослідницькі навички, здійснюю контроль за виконанням учнями дослідницьких робіт, проводжу консультації.

І як результат – зайняте у 2013 р. та 2014 р. ІІ місце в обласному етапі захисту науково-дослідницьких  робіт у МАН, секція історичне краєзнавство («Військові поселення на півдні України (на прикладі с. Жовте П’ятихатського району», «Е.Бродький - поміщик нового типу Катеринославської губернії (кінця ХІХ – початку ХХ століття)) та отримане Гран-прі  V та VІ обласного конкурсу учнівської молоді КОЛІЯ, секція «Чумацький шлях» - історичне краєзнавство.

9,5%. Учні, які б мали початковий рівень знань з історії України, відсутні.

  

      Аналіз результатів ДПА з історії України з 2005 по 2015 роки дав можливість виявити прогалини у знаннях учнів і розробити шляхи їх заповнення. Учні знають основні поняття, дати історичних подій та історичні постаті, їхній вклад в історію. Проте  частина  школярів не володіє історичними поняттями, не вміє застосовувати теоретичні знання для аналізу фактів і подій суспільного життя. Лише половина учнів уміє самостійно працювати з підручником, словниками, довідниками, контурними картами.

Отже, моніторинг ефективності навчальної праці учасників навчально-виховного процесу спрямований, передусім, на визначення стану зрушень школярів в оволодінні необхідними знаннями та вміннями відносно їх минулих навчальних досягнень, проектування позитивних змін у загальному розвитку особистості кожного учня. Даний напрямок діяльності педагога вважаю пріоритетним, оскільки навченість є не тільки основним результатом і водночас оцінкою навчально-пізнавальної роботи школярів, а й важливим показником професійної роботи вчителя.