Проект із історії рідного краю

Багатокультурний мій край, багатокультурна Україна: шляхи міжнаціонального, міжрелігійного порозуміння.

    Мета проекту: створення умов, що сприяють усвідомленню              мультикультурності України та Дніпропетровщини; формування толерантності до культури різних етнічних груп, терпимості до будь-яких релігій;

 формування вміння застосовувати знання з різних навчальних курсів і власного життєвого досвіду для розв’язання навчальних практичних завдань; виховування поваги до людей незалежно від кольору шкіри, переконань та вірувань.

     Учасники проекту: учитель та учнівський колектив.

     Характеристика проекту:

Ø за кінцевим результатом: практико-орієнтований;

Ø за кількістю учасників: колективний;

Ø за характером контактів: внутрішній (локальний);

Ø за тривалістю: 1-2 уроки;

Ø за змістом: історико-культурологічний.

Етапи проекту

1.     Пошуковий.

2.     Аналітичний.

3.     Практичний.

4.     Презентаційний.

    Актуальність проекту. Здається, у час інформаційних технологій суспільство має стати прогресивнішим, інтелігентнішим. Однак суспільні блага навпаки розвивають агресивність і несприйняття чужорідного і як наслідок загострюються міжетнічні, міжкультурні та міжрелігійні відносини.

     Завдання:

Ø створити атмосферу співпраці, терпимості до поведінки та думок інших;

Ø підтримувати в учнів прагнення аналізувати інформацію та робити висновки;

Ø ознайомити з культурними та релігійними центрами Дніпропетровщини;

Ø напрацювати шляхи щодо міжкультурного та міжрелігійного порозуміння.

Очікувані результати

Ø підвищення якості полікультурної поведінки учнів;

Ø підвищення рівня зацікавленості школярів до культури та релігії різних народностей та національностей;

Ø створення Інтернет-газети «Толерантна Дніпропетровщина»;

Ø  виготовлення альманаху «Терпимість: шлях до порозуміння».

    Наукове обґрунтування та практична значущість проекту

  Сучасному суспільству потрібен не виконавець, а творець, людина, яка здатна жити повноцінним життям в інноваційному просторі сьогодення і своєю діяльністю цей простір створювати. Ось чому проектування має виняткове значення на рівні освітньої практики.

      Проектне навчання можна вважати проблемним і розвивальним, оскільки воно формує мотивацію до творення і перетворення себе.  Працюючи над проектом, учні узагальнюють знання, які отримали під час вивчення матеріалу на уроці. Одночасно школярі  набувають власний досвід їх практичного застосування.

    Гіпотеза. Дніпропетровщина – приклад міжнаціонального і міжрелігійного порозуміння.

    Ключова фраза: Ми приречені жити разом і це може бути тільки за умови порозуміння і толерантності ( із інтерв’ю з Ігорем Щупаком).

     Клас ділиться на групи.

1.     Дослідник.

2.     Психолог.

3.     Журналіст.

4.     Літератор.

5.     Актор.

6.     Статист.

7.     Видавець.

   По завершенню роботи над проектом, учасники груп віддають оформлені свої роботи на окремих аркушах, які об’єднаються в альманах під назвою «Терпимість: шлях до порозуміння».

Перебіг проекту

Учитель

-   Кожна людина робить свій вибір, виходячи зі свого відчуття, виховання, життєвої позиції . Цей вибір складний, його можна по-різному розуміти. Як ви розумієте слова: «Чого не бажаєш собі, не роби й іншим» (Конфуцій. Лунь Юй; 15:23)?

    Отже, не здійснюй насилля по відношенню до інших. Постав себе на моє місце. Якщо людина творить зло, то потрібно переконати її, що це неправильно. Ми маємо на зло не відповідати злом, а відповідати добром.

    Дослідник

 Заслухайте добірку висловлювань із різних релігій, яким має бути  ставлення до людини.

ü Брахманізм: «Не робіть іншим того, що було б боляче вам, якби було зроблено вам» (Махабхарата; 5:1517).

ü Буддизм: «Не заподійте іншим того, що самим здається боляче» (Удана-Варга; 5,18).

ü Іслам: «Жоден із вас не увірує по-справжньому, доки не почне бажати братові своєму того ж, чого бажає самому собі» (Сунна).

ü Іудаїзм: «Що ненависне тобі, не роби ближньому своєму» (Талмуд; Шаббат, 31А).

ü Християнство: «То ж усе, чого ви бажаєте, щоб чинили вам люди, так само чиніть і ви їм» (Новий Заповіт; Євангеліє від Матвія; 7:12).

Учитель

      Сучасна культурна людина – це не лише освічена людина. Цього замало. Це людина, що має почуття самоповаги і поважає оточуючих. Толерантність вважається ознакою високого духовного та інтелектуального розвитку індивідуума, групи людей, усього суспільства в цілому.

Дослідник

     Сучасний словник понять і термінів повідомляє, що слово толерантність латинського походження, і в перекладі означає терпіння.

    Генеральною конференцією ЮНЕСКО 1995 р. була прийнята Декларація толерантності. Відповідно до Декларації принципів толерантності, ми розуміємо, що «толерантність означає повагу, прийняття і правильне розуміння багатого розмаїття культур нашого світу, наших форм самовираження і способів прояву людської індивідуальності... це гармонія в різноманітті, це чеснота, яка робить можливим досягнення миру і сприяє заміні культури війни культурою миру... У своєму житті ми спілкуємося з представниками різних національностей, культур, світів, соціальних верств... тому треба вміти поважати культурні цінності як свого народу, так і представників іншої культури, релігії, навчитися знаходити точки дотикання».

Психолог

-   Пропоную вам пройти тест «Наскільки ви толерантні»

1. Неприємна вам ситуація, у якій доводиться відмовлятися від придуманого вами плану, тому що точно такий же план вже запропонували ваші друзі?

а) так;

б) ні.

2. Ви зустрічаєтеся з друзями, і хтось пропонує почати гру. Чому ви віддаєте перевагу?

а) щоб брали участь тільки ті, хто добре грає;

б) щоб грали і ті, хто ще не знає правил.

3. Ви спокійно сприймаєте неприємні для вас новини?

а) так;

б) ні.

4. Чи викликають у вас неприязнь люди, які в громадських місцях з’являються в нетверезому стані?

а) якщо вони не переступають допустимих меж, вас це взагалі не цікавить;

б) вам завжди були неприємні люди, які не вміють себе контролювати.

5. Чи можете ви легко знайти контакт з людьми, у яких інші звичаї, інше положення?

а) вам дуже важко було б це зробити;

б) ви не звертаєте уваги на такі речі.

6. Як ви реагуєте на жарт, об’єктом якого стаєте?

а) вам не подобаються ні самі жарти, ні жартівники;

б) якщо навіть жарт і буде вам неприємний, то ви будете намагатися відповісти в такий же жартівливій манері.

7. Чи згодні ви з думкою, що багато людей сидять не на своєму місці, роблять не свою справу?

а) так;

б) ні.

8. Ви приводите в компанію друга (подругу), який (а) стає об’єктом загальної уваги. Як ви на це реагуєте?

а) вам неприємно, що таким чином увага відвернута від вас;

б) ви лише радієте за неї (нього).

9. У гостях ви зустрічаєте літню людину, яка критикує сучасне молоде покоління, звеличує минулі часи. Як реагуєте ви?

а) ідете раніше під пристойним приводом;

б) вступаєте в суперечку.

Підрахунок балів. Запишіть по 2 бали за відповіді: 1б, 2б, 3б, 4а, 5б, 6б, 7б, 8б, 9а.

Ключ до тесту

0-4 бали: Ви непохитні і, вибачте, вперті. Де б ви не знаходилися, може виникнути таке враження, що ви прагнете нав’язати свою думку іншим. Щоб досягти своєї мети, часто підвищуєте голос. Маючи такий, як у вас, характер, важко підтримувати нормальні стосунки з людьми, які думають інакше, ніж ви, не погоджуються з тим, що ви говорите і робите.

6-12 балів: Ви здатні твердо відстоювати свої переконання. У той же час ви можете вести діалог і, якщо вважаєте за потрібне, змінювати свої переконання. Але деколи ви буваєте надмірно різання, проявляєте неповагу до співрозмовника. І в такий момент ви дійсно можете виграти суперечку з людиною, у якого більш слабкий характер. Але чи варто «брати горлом», якщо можна перемогти і більш гідно?

14-18 балів: Твердість ваших переконань відмінно поєднується з великою гнучкістю вашого розуму. Ви можете прийняти будь-яку ідею, з розумінням поставитися до парадоксального на перший погляд вчинку, навіть якщо ви їх не поділяєте. Ви досить критично ставитеся до своєї думки і здатні з повагою і тактом по відношенню до співрозмовника відмовитися від поглядів, які, як з’ясувалося, були помилковими.

Статист

Етнічні спільноти України

     Сучасне населення України досить різноманітне за етнічним складом. На території країни живуть представники 110 національностей. Крім українців (близько 75% всього населення), значний процент становлять інші східно-слов’янські народи (росіяни, білоруси), а також євреї, західні і південні слов'яни (поляки, чехи, словаки, болгари). Серед інших етнічних груп, які компактно проживають на території України, найчисельніші романомовні народи (молдавани і румуни), греки, представники фінно-угорської (угорці, естонці) і тюркської (татари кримські, гагаузи) мовних сімей. Порівняно невелику кількість становлять німці, вірмени, цигани, татари поволзькі, караїми. В Україні налічується: українців — 72,6%, росіян — 21,9, євреїв — 0,9, білорусів — 0,8, молдаван — 0,6, поляків — 0,4, представників інших національностей — 2,8%. За результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 р. на території Дніпропетровської області проживають представники понад 130 національностей і народностей. Українці становлять 79,3%, росіяни – 17,6%, білоруси – 0,8%, євреї – 0,4%, вірмени – 0,3%, азербайджанці – 0,2%, молдавани – 0,12%, цигани – 0,11%, татари – 0,11%, німці – 0,11%, грузини – 0,08%, болгари – 0,06%, корейці – 0,04%, узбеки – 0.04%, греки – 0,03%, інші національності – 0,4 %.

Дослідник

Католики на Катеринославщині

     Катеринославщина (нині Дніпропетровщина) була досить толерантною до іноземних підданих та людей не православної віри. Про це свідчать пам’ятки історії, зокрема релігійні будинки.

   В останній чверті ХІХ ст. на заводи Катеринославщини приїхали працювати по найму поляки. Для задоволення їх релігійних потреб на їх кошти були збудовані костьоли в Катеринославі, Кам’янському, Ямбургу (с. Дніпровське) та в інших містах і селищах. Храм святого Йосипа став прикрасою Катеринослава. У святкові дні костьол (пр. К. Маркса, 91) відвідували не лише його прихожани, а й інші мешканці, котрі хотіли послухати органну музику.

   Зараз фахівці його називають унікальним для всього сходу України. Храм був розписаний фресками, частина яких збереглася до нашого часу, в тому числі і написи на стінах, зроблені польською мовою.

   Над проектом храму працювали А. Бродницький і П. Меркулов. Побудований у неоготичному стилі, із застосуванням елементів романського стилю, а в інтер’єрі – двох потужних стрільчастих арок. Освячення костьолу в ім’я святого Йосипа відбулося у 1878 році.

Дослідник

Лютеранська кірха

   Під час колонізації придніпровських земель з’являються численні німецькі поселення. Громада віруючих євангельсько-лютеранського віросповідання придбавши земельну ділянку, у 1866 році за проетом Г.Г.Вільке спорудила одноповерховий будинок – кірху. Начиння для здійснення причастя кірсі подарувала дружина володаря Асканії-Нової Фальц-Фейна.

    Будинок кірхи, (пр. К. Маркса, 103), незважаючи на його відносно скромні розміри, збагачує архітектурне обличчя міста.

    Євангелічно-лютеранська церква Святої Катерини є першою відродженою кірхою на території України.

Дослідник

Хоральна синагога

     У Придніпров’ї єврейські поселення з’явилися наприкінці ХVІІІ ст. У 1912 році, за даними статистики того часу, у Катеринославі мешкало 64347 віруючих-іудеїв – третина всього населення міста.

     Хоральна синагога була споруджена в 1852 році на Європейській вулиці (нині Шолом-Алейхема,4/26). Завдяки своїй архітеркурі, оздобленню і особливо чудовому хоровому співу хлопчиків вона мала надзвичайну популярність і богослужіння в ній відбувалися у переповненій залі.

     Сьогодні синагога «Золота троянда» є частиною комплексу «Менора». Центр «Менора» — найбільший у світі єврейський громадський комплекс, відкритий у жовтні 2012 року у Дніпропетровську.

 Дослідник

Культовий будинок віруючих-мусульман

    У 1910 році в Катеринославі нараховувалося 596 віруючих-мусульман. Для задоволення релігійних потреб яких у 1911 році була збудована мечеть. Двоповерхова, кам’яна споруда, з високим мінаретом з північно-західного боку. Вона мала два зали, підлога була застелена гарними килимами.

  Учитель 

   Дніпропетровщина і сьогодні є поліетнічним і полірелігійним регіоном, в якому культивується терпимість до представників різних віросповідань. Міжрелігійний та міжнаціональний діалог реалізується через різні проекти.

 Журналіст

 Науково-просвітницький Центр «Ткума» («Відродження») у Дніпропетровську

  Український інститут «Ткума» («Відродження») – перший національний центр  із вивчення історії Голокосту. Історія створення бере свій початок у 1999 році. Інститут «Ткума» проводить міжнародні наукові конференції та методологічні семінари з історії Голокосту та проблем міжнаціональних відносин спільно з українськими науковими інституціями, а також зі своїми партнерами з Білорусі, Ізраїлю, Канади, Молдови, Німеччини, Польщі, Росії, США тощо.

  Співробітники Інституту «Ткума» є учасниками Українсько-Польської міждержавної комісії з викладання історії та підручникотворення; новоствореної Українсько-Німецької історичної комісії, Інститут «Ткума» співпрацює з Радою Європи, українськими та зарубіжними об’єднаннями вчителів історії та громадянської освіти.

   Інститут «Ткума» реалізує проекти з міжетнічної та міжрелігійної толерантності. Найпопулярніші серед них – міжнародний міжрелігійний молодіжний семінар «Ковчег» (Львівська обл.), «міжрелігійні діалоги» (Дніпропетровськ, Чернівці, Запоріжжя, Київ, тощо) з представниками різних церков та релігійних конфесій.

Рольова гра. «Інтерв’ю з Ігорем Щупаком, директором Всеукраїнського просвітницького меморіального центру вивчення Голокосту „Ткума”».

– Ігоре Яковичу, скажіть, будь ласка, які напрямки діяльності центру «Ткума»?

– Центр „Ткума” займається декількома справами: передусім це освітні програми з проблем історії голокосту і проблем толерантності. Організація міжнаціонального діалогу для протистояння усім формам ксенофобії: чи то українофобія, чи то антисемітизм, чи то щось інше, тому що альтернативи цьому немає.

– Чи можливе порозуміння, наприклад,  між учнями різних національностей в одному класі при вивченні деяких тем із історії України?

– Порозумітися можна саме тоді, коли поставиш себе на місце іншого. Якщо молода людина поставить себе на місце поляка в російській школі, де вивчають О. В. Суворова, якщо українець поставить себе на місце єврея, який в українській школі вивчає добу визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького – дещо стає ближчою позиція чи точка зору, світогляд іншої людини, але своєї. Своєї, тому що ми живемо в Україні; іншої, тому що вона має іншу культуру, іншу історію, іншу традицію.

– Якою Ви бачите Україну?

– Україна має жити як незалежна, вільна, соборна держава, єдина. Те, що її розтаскують, розколюють, у тому числі на національному підґрунті – це дуже важливо і дуже небезпечно. І ми маємо цьому протистояти конструктивно, тобто не казати, що хтось поганий, або щось робиться зле, а робити самим щось конструктивне, позитивне. Тобто створювати таке середовище, яке б сприймалося як поліетнічне, полікультурне, поліконфесійне, толерантне. Створювати такі умови, щоб ця атмосфера толерантності була панівною, а усі прояви ксенофобії були просто непристойними, як це буває і як це існує в демократичних колах, у демократичній Європі.

– Дякую за розмову.

   Літератор

Толерантна людина

Колись у сиву давнину

Віру люди мали лиш одну,

І Бога лиш одного почитали,

І мовою одною розмовляли.

Але в людей була потреба:

Схотілось вилізти на небо.

Було цікаво людям дуже:

Чи зможуть відстань цю подужать?

Але розгнівався Всевишній:

«На небі люди – це вже лишнє».

Й послав на них біду велику –

Забули люди рідну мову.

Хоч як вони не намагались,

Ті люди вже не спілкувались,

Бо різні мови вони мали,

І сварки часто виникали.

Багато з них повиїжджали

В чужії землі, там зостались,

Відпочивали і трудились,

А злагода десь загубилась.

Отак народи виникали,

Бо різні мови вони мали.

І різні віри, і культури,

Звели будинки, стіни, мури,

Садили сад і обробляли –

З усього користь вони мали.

Пройшли роки, а мо’ століття,

Забулось давнє лихоліття.

Жили в війні або і мирно,

Та не було усе сумирно.

Втомилися люди сваритись і битись,

У дружно рішили, що будуть миритись,

Людина людину повинна цінити,

Бо як без поваги у світі нам жити?

Для цього потрібно всім витримку мати,

Терпіння, повагу, добро дарувати,

Бо кожна людина – частина народу,

Якому ніколи нема переводу.

Слова головні ти завжди пам’ятай:

«Роби людям те, щоб собі ти бажав!»

Дослідник

Шляхи порозуміння

ü Не прагни підпорядкувати собі іншого.

ü Вивчи іншого. Познайомся з культурою, традиціями, способом життя представників інших національностей.

ü Прийми іншого таким, яким він є.

ü Акцентуй увагу на об'єднуючих факторах. Для досягнення толерантної взаємодії важливо знайти те, що об'єднує партнерів, а не роз’єднує їх.

ü Здатність посміятися над собою – важлива риса толерантної особистості. У того, хто може посміятися над собою, менше потреба відчувати перевагу над іншими.

Журналіст

Інтернет-газета «Толерантна Дніпропетровщина» знаходиться за адресою: http://wikiwall.ru/wall/3973a9d8f3e01fce329c4513de2a5b7e

  Видавець

– Нехай кожен із нас буде островом толерантності для всіх жителів України.

(демонструє альманах «Терпимість: шлях до порозуміння»)

Список використаних джерел та літератури

1.     Бакка Т.В., Марголіна Л.В. Людина і світ: підручник для 11 класу. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2012. – С. 51.

2.     Дніпропетро́вська область – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: uk.wikipedia.org/wiki/Дніпропетровська_область.

3.     Етнічні спільності України – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://geoknigi.com/book_view.php?id=518.

4.     Інтерв’ю з Ігорем Щупаком, директором Всеукраїнського просвітницького меморіального центру вивчення Голокосту «Ткума» – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://risu.org.ua/ua/index/expert_ thought/interview/10899.

5.     Тест. Наскільки ви толерантні – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zastupnik.at.ua/publ/socialno_psikhologichna_sluzhba/test_1_naskilki_vi_tolerantni/3-1-0-370.

6.     Український інститут вивчення Голокосту – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://tkuma.dp.ua/index.php/ua/pro-nas.

7.     Фоменко А.К., Чабан М.П. та інші. Дніпропетровськ: минуле і сучасне. –Дніпропетровськ. – 2001.